--.-° --% 0мм

Криворiзькi медики готуються до реформування системи охорони здоров’я

13:51, 2 дек 2010 , ИА "Кривбасс On-Line" г.Кривой Рог

Криворiзькi медики готуються до реформування системи охорони здоров’яУ криворiзькiй міській клінічній лікарні № 2 відбулося засідання медичної ради управління охорони здоров’я з обговорення концепції реформування системи охорони здоров’я.

Провідною проблемою української охорони здоров'я, як свідчать дані аналізу вітчизняних та міжнародних експертів, є невідповідність діючої в Україні старої радянської моделі охорони здоров'я (моделі Семашко), призначеної для функціонування в умовах планової економіки, сучасним реаліям. Підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров'я вимагає проведення структурної реорганізації.

На первинному рівні

- Створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) як єдиного нового типу установи із надання цієї допомоги. Центри первинної медико-санітарної допомоги створюються в містах з населенням чисельністю вище 500 тис. - один центр на кожні 300 тис. населення шляхом реорганізації та перепрофілювання частини поліклінік та поліклінічних відділень багатопрофільних  дорослих та дитячих лікарень, у підрозділи ЦПМСД; На початковому етапі центри отримуватимуть статус юридичної особи - бюджетної організації, власний рахунок, право підписувати договори, автономність у кадрових та адміністративних питаннях. Поступово вони будуть перетворені у комунальні некомерційні підприємства.

- відкриття амбулаторій сімейних лікарів, де будуть розміщені кілька дільничних сімейних лікарів (норматив закріплення 1500 осіб), наближених до місця проживання населення;

На вторинному рівні

Пропонується створити госпітальні округи в межах обслуговування 150-200 тис. жителів. При цьому, в закладах округу мають виконуватися не менш, ніж 3000 оперативних втручань та прийматися не менш, ніж 400 пологів на рік. В межах кожного округу має бути здійснена диференціація лікарень, виходячи з інтенсивності медичної допомоги, що надається.

Так, кожен округ повинен включати:

- лікарню інтенсивної допомоги хворим з гострими станами, що передбачають надання цілодобової медичної допомоги хворим, лікування хворих з гострими станами, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду (наприклад, інфаркт   міокарда, інсульт, гостра кровотеча тощо). Ресурсне забезпечення лікарень цього типу потребує інтенсивних технологій, спеціалізованого, високовартісного діагностичного та лікувального обладнання, наявності служби реанімації та інтенсивної терапії, служби екстреної діагностики;

- заклади для проведення планового лікування – лікарні для проведення повторних курсів проти рецидивної терапії або доліковування з використанням стандартних схем лікування;

- заклади для відновлювального лікування: для відновлення функцій, порушених в результаті захворювання чи травми, з метою або попередження інвалідності, або реабілітації інвалідів, або медико-соціальної реабілітації дітей, в тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і потребують спеціального обладнання (фізіотерапевтичного, терапевтичного, для лікувальної фізкультури);

- заклади для допомоги термінальним хворим (хоспіс): надання паліативної допомоги та психологічної підтримки термінальним (безнадійним) хворим потребують спеціального оснащення для допомоги та догляду, а також спеціально підготовленого, переважно сестринського персоналу і широке залучення волонтерів;

- заклади для медико-соціальної допомоги: забезпечення догляду та надання соціальної та паліативної допомоги хронічним хворим; цей заклад потребує мінімального діагностичного та  лікувального обладнання; обслуговування забезпечується переважно сестринським персоналом.
 
Головна роль надається багатопрофільним лікарням для надання інтенсивної допомоги, передусім екстреної медичної допомоги, оскільки саме від їх діяльності залежить життя та здоров’я пацієнтів.

Забезпечення діагностичних досліджень для потреб первинної ланки та планова амбулаторно-спеціалізована допомога будуть надаватись поліклінічними відділеннями  лікарень планового лікування або консультативно-діагностичними поліклініками, які будуть розміщені в кожній адміністративній одиниці (район). В цих відділеннях обов’язково будуть вести прийом вузькі спеціалісти за наступними спеціальностями: терапевт, педіатр, хірург, невропатолог, акушер-гінеколог, кардіолог, інфекціоніст, отоларинголог, окуліст, у т.ч. дитячі. Можуть бути передбачені інші посади відповідно до потреби конкретного регіону.

Швидка медична допомога

В рамках запланованих реформ передбачається :
- розділити функції швидкої та невідкладної допомоги і передати невідкладну допомогу як функцію на первинний рівень;

- звільнити від функції щодо проведення знеболювання онкологічним хворим вдома;
- сформувати підстанції, потужність та кількість яких визначати таким чином, щоб забезпечити дотримання ключового критерію діяльності служби – часу доїзду до хворого/постраждалого в межах 10 хвилин;

- забезпечити надання швидкої допомоги, переважно фельдшерськими бригадами, оснащеними та навченими до використання відповідних клінічних протоколів.

На третинному рівні

На третинному рівні надається високоспеціалізована, високотехнологічна медична допомога обласними лікарнями та клініками НДІ.

З метою підвищення якості медичної допомоги та ефективності використання потенціалу обласних лікарень та вищих медичних навчальних закладів ІVрівня акредитації пропонується створення університетських клінік – об’єднання цих закладів у формі корпорації. В основі такої корпорації є обласна клінічна лікарня. Надання високоспеціалізованої, високотехнологічної допомоги в обласних, в університетських клініках здійснюється за направленнями закладів вторинного рівня, надання допомоги клініками НДІ – за направленнями обласних управління охорони здоров’я в обсягах. Які відповідають квотам, що визначені МОЗ України.

Фінансування

Паралельно зі структурною перебудовою планується зміна порядку фінансування медичних закладів. Головний напрям – це перехід до фінансування конкретних послуг, наданих закладом охорони здоров’я. Тобто перехід від кошторисного фінансування, основою якого є об’ємні показники (кількість населення, розміри закладів тощо), до державного замовлення на підставі договорів між замовником та акредитованим постачальником медичних послуг, виходячи з потреб населення у певних видах медичної допомоги.

На первинному рівні

- здійснюється концентрація коштів на рівні області, тобто розпорядником витрат на надання спеціалізованої допомоги стає область. Саме область у подальшому здійснює фінансування всіх закладів вторинного рівня на основі підписаних із ними договорів. Крім того, майно зазначених закладів передається в оперативне управління області на основі договорів.

Далі запроваджується наступна процедура:

а) встановлюється прогноз на кількість хворих, що потребуватимуть лікування в умовах стаціонару за певною нозологією упродовж одного року (за матеріалами статистики останніх років);

б) відповідно до затверджених протоколів діагностики та лікування встановлюється вартість лікування по усіх захворюваннях відповідного профілю, що потребують лікування в стаціонарних умовах в розрізі груп по ступеню ускладнення ( шляхом калькуляції передбачених протоколами витрат на лікарські засоби, лікувальні та діагностичні процедури, оплату праці, інші витрати);

в) визначається загальна вартість витрат на лікування хворих згідно вищезазначених показників;

г) укладаються договори про фінансування закладів за узгоджений перелік медичних послуг;

д) здійснюється фінансування закладів за методом «глобального бюджету», тобто фінансування без розбивки по кодам бюджетної кваліфікації.

Відомча медицина

Для ліквідації дублювання і створення єдиного медичного простору передбачається:

- сконцентрувати всі кошти з державного бюджету на рівні Міністерства охорони здоров’я України, прийнявши відповідну державну Програму;

- передати заклади, що знаходяться у відомчому підпорядкуванні на територіальний рівень, за виключенням медичної служби Міністерства оборони, СБУ, та структур промислової медицини (наприклад, огляди машиністів залізничного транспорту та пілотів перед поїздками/польотами, психологічне тестування та реабілітація працівників МВС тощо).

Оплата праці

Планується внести зміни до Умов праці медичних працівників шляхом виділення двох складових в оплаті праці: постійної, яка буде визначатися традиційно на основі єдиної тарифної сітки розрядів та змінної, яка буде базуватися на критеріях обсягу та якості виконаної роботи:

- підвищити роль середнього медичного персоналу, передавши йому ряд функцій, що не виходять за межі його компетенції, зокрема медичне обслуговування у лікарнях сестринського догляду, хоспісах, надання швидкої допомоги фельдшерськими бригадами;

- посилити заходи соціального захисту працівників системи охорони здоров’я, в першу чергу на рівні первинної ланки (забезпечення житлом, надання пільгових кредитів тощо).

Планується у п’ятирічний термін перепідготовка керівників управлінь охорони здоров’я та управлінського персоналу великих лікувально-профілактичних установ, у десятирічний – всього управлінського складу системи охорони здоров’я.

Етапи впровадження цієї реформи:

Перший етап (до кінця 2010 року)

Внесення змін до Бюджетного кодексу, Закону України «Про засади законодавства про охорону здоров’я» та прийняття Закону України «Про лікувально-профілактичні заклади й медичне обслуговування населення», що забезпечуватимуть:

- об’єднання коштів на надання первинної медико-санітарної допомоги на рівні району або міста, вторинної (спеціалізованої) і швидкої медичної допомоги на обласному рівні, а також третинної (високоспеціалізованої, високотехнологічної) допомоги на обласному й державному рівнях;

- перерозподіл фінансування на користь первинної медичної допомоги й профілактичної медицини;

- перехід від бюджетного фінансування комунальних і державних і державних лікувально-профілактичних установ на кошторисній основі до контрактної форми;
- перегляд умов ліцензування медичної практики акредитації медичних закладів і атестації медичного персоналу. Створення незалежних центрів (агенцій) оцінювання відповідності медичних установ ліцензійним й акредитацій ним вимогам.

Другий етап (до кінця 2012 р.)

- проведення з 2011 р. апробації пропонованих змін на 2 пілотних регіонах (на сьогодні мова йде вже про такі регіони – Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Полтавську та Львівську області);

- розроблення комплексу законодавчих і нормативних документів для формування оптимальної територіальної мережі медичних закладів, створення госпітальних округів, оплати праці медичного персоналу з урахуванням обсягу та якості виконаної роботи;

- розроблення й прийняття комплексної програми «Здорова нація».
Третій етап (до кінця 2014 р.)

- переведення всіх медичних закладів на систему контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг;

- запровадження єдиної методики розрахунків вартості медичних послуг, що оплачуються державою;

- підготовка до запровадження обов’язкового соціального медичного страхування.
На сьогодні вже прийнята нова редакція Бюджетного кодексу України, який набуває чинності з 01.01.2011 р.

КОММЕНТАРИИ — 0


Популярное

Топ обсуждаемых