Енергійні, завзяті, з невичерпним зарядом позитиву ветерани Інгулецького, Центрального та Північного ГЗК провели традиційні жовтневі зустрічі з привітаннями, подяками та подарунками. Воєнні реалії докорінно змінили ритм і напрямок роботи активних ветеранів, додавши до звичної соціальної складової нову – волонтерську. Наразі кожен ветеранський осередок має неабиякий досвід допомоги цивільним, що опинились у скруті, і військовим. За понад два з половиною роки пенсіонери навчилися плести сітки для маскування військових розташувань та техніки, освоїли виготовлення окопних свічок, пошиття подушок та плетіння килимків для воїнів. Вони тримають тісний зв’язок з волонтерами, які доправляють допомогу до військових частин, оперативно виконують замовлення від захисників. Коли Кривий Ріг у перші місяці війни почав приймати переселенців, ветерани ГЗК були серед тих, хто збирав продукти, теплий одяг і взуття, постільну білизну і предмети гігієни для людей, які з порожніми руками полишали свої домівки, рятуючись від окупантів. А разом з цим не забували піклуватися про своїх літніх колег, з якими довгі роки працювали на гірничодобувних гігантах.

У перший день жовтня, у приміщенні ради ветеранів Інгулецького ГЗК, зібрався кістяк організації. Саме ті люди, які дотепер відчувають себе працівниками підприємства, але дещо в іншій іпостасі. З привітаннями до них завітали керівник напрямку по роботі з профспілковими організаціями Метінвесту Михайло Цуркан та голова профспілки ПМГУ ІнГЗК Анатолій Логачов. Сертифікат на придбання необхідної техніки для офісу ветеранської організації вручили її очільниці Надії Коваленко.

«Волонтерська робота для нас вже звична справа. Дякую усім спілчанам, що знаходять сили і мають бажання допомагати. Ми робимо це з материнською і батьківською турботою. З останніх наших справ – збір ремонтного інструменту та лопат, які передали військовим. Вміємо вже багато. З наших знахідок – виготовлення окопних свічок на основі хвойних шишок. Хлопцям на фронті подобається, бо і тепло, і пахне приємно. Але маємо надію, що цій війні прийде вже скоро кінець», - щиро сподівається Надія Коваленко.

Осінній відпочинок з користю провели й північани. Колектив співочого ансамблю «Північанка» в останній вересневий тиждень преміювали поїздкою на курорт «Орлівщина» поблизу Новомосковська. Наші ветерани за два дні перебування у санаторії провели благодійні концерти. На зібрані гроші планують придбати основи для маскувальних сіток.

«Плетемо ми з осені 2022 року. Спочатку збирали рибацькі сітки і вже у них вплітали смужки тканини. Для теплої пори – зеленого та сірого кольору, взимку білі. Та ті перші сітки були надто великими і важкими. Знайшли потім в інтернет-магазинах легкі основи та флізелін – матеріал, схожий на папір. Ще робимо маскувальні кавери на каски хлопцям, ми називаємо їх «мохнатиками». Було якось, що нам треба було за два дні вісім сіток зробити. То працювали майже цілодобово. Наші вироби є практично на всіх напрямках, де йдуть бої, включно з Курщиною», - розповідає голова ради ветеранів Північного ГЗК Тетяна Шелудько.

На святкових зборах ветерани-волонтери Північного комбінату отримали сертифікати на закупку у продуктовому маркеті. Подібні вручили й активним членам ветеранської організації Центрального ГЗК. Свою зустріч вони провели у селищі Петрове на Кіровоградщині, адже там знаходяться два підрозділи ЦГЗК – Петрівський та Артемівський кар’єри. Петрівчани подарували ветеранам душевний концерт та частування на природі.

«Звичайно ж ветерани Центрального від початку війни згуртувалися для допомоги військовим. Але разом з цим ми не забуваємо й про своїх пенсіонерів. Завжди знаходимо можливість зробити «теплий дзвінок». Поцікавитися, як живе колега, спитати, чи має у чомусь потребу, поговорити. Це дуже важливо, коли про тебе пам’ятають. А ще збираємось на екскурсії містом, ходимо на вистави до криворізьких театрів, усіляко намагаємося зберегти ті традиції організації, які були у мирний час. Ну а поїздка до затишного Петрового – то був просто відпочинок для душі», - ділиться голова ради ветеранів Центрального ГЗК Наталія Федорко.

Навіть у скрутні часи старше покоління гірників стійко тримає стрій і не дозволяє собі зневіритися. Люди з великим життєвим досвідом знаходять будь-які можливості бути корисними тут і зараз, докладають власні зусилля до спільної боротьби. Зичимо усім ветеранам-гірникам багато років, прожитих у мирі, злагоді та здоров’ї й надихаємося їхнім прикладом.