Життя хороброго захисника обірвалося 27 червня, в бою на Донецькому напрямку.

До війни чоловік працював на підприємстві «АрселорМіттал». Свою трудову діяльність там він розпочав у 2001 році з посади оператора пульта управління в ДЦ № 2 на дільниці Гранустановка. А у 2010 році він був переведений на посаду шлакувальника, бригадира.

старший майстер виробничої дільниці Гранустановка ДЦ № 2 та колега Івана Сергій Мартинюк згадує загиблого як уважну та відповідальну людину.

«Івана я знав дуже давно, він родом з Миколаївської області, де мешкає і моя рідня. За які б справи не брався Іван, він завжди був зосередженим, уважним, відповідальним. Це допомагало йому в роботі , адже у своїй зміні на дільниці Гранустановка він опікувався роботою операторів грануляції доменного шлаку, які приймають розпечений шлак з доменної печі. Іван керував машиністами конвеєрів, роботою шлакувальників, машиністом насосної станції, яка забезпечує гранустановки водою. Лише уявіть увесь рівень відповідальності? Іван був професіоналом! А ще він був добрим товаришем, його дуже поважали у колективі. Захисник завжди був готовий допомогти, як на виробництві, так і у повсякденному житті. Саме тому не вагаючись Іван став на захист України. Важко казати про нього у минулому часі. Правду говорять, що війна забирає найкращих», – говорить Сергій Мартинюк, старший майстер виробничої дільниці Гранустановка ДЦ № 2.

У чоловіка залишилися дружина, двоє дітей, сестра, племінники, батьки.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та усім тим, хто колись знав захисника, який самовіддано боронив нашу землю від російських загарбників до останнього. Схиляємо голови у скорботі. Вічна пам’ять Герою.