Львів. Стадіон «Україна». 9 000 глядачів

Арбітр: Абдула (Харків)
Асистенти: Андріїв, Береговий (обидва – Донецьк)

«Карпати» - «Кривбас» 2:1 (1:0)

«Карпати»: Тлумак, Авелар, Голодюк (Г.Баранець 90), Ґодвін, Кожанов (Кополовець 79), Кузнецов, Мілошевіч, Ткачук, Федецький (Петрівський 82), Худоб’як, Чечер.

«Кривбас»: Боровик, Костишин, Рожок (Варанков 46), Лисицький, Кіцута, Іващенко, Валєєв, Куценко, Петров, Мотуз (Каверін 46, Даниловський 69), Сердюк.

Голи: Голодюк 9, Худоб’як 73 - Варанков 74.


Склад від Юрія Максимова: воротарю Боровику допомагав квартет захисників – Кіцута, Лисицький, Сердюк та Валєєв. Максимально насичена середня лінія – Мотуз з Костишином на флангах, Рожок, Куценко та Петров у центрі. Іващенко – єдиний номінальний нападник.  

В Олега Кононова трохи покращилася кадрова ситуація, зокрема, до команди повернулися Годвін та Голодюк, які через дискваліфікацію не грали у кубковому матчі. Разом з Ткачуком вони зайняли позицію у центрі поля. У захисті Мілошевіч замінив Тубіча, далі без змін: Федецький, Чечер та Авелар. Напад «Карпат» виглядав так: Худоб’як та Кожанов на флангах, Кузнецов у центрі.

Можливо, Юрій Максимов та його команда були б раді, якщо не перемогти, то, принаймні, поповнити свою колекцію нічиїх. Для цього вони могли скористатися досвідом Юрія Бакалова, тобто строго зіграти від оборони і використати шанси в контратаках. Для втілення в життя такої тактики, треба було не пропустити на початку, а вже потім спробувати нав’язати супернику свою гру. Не вийшло. Вже з дебюту стало зрозуміло, що «Кривбасу» буде дуже важко. Метрів з 40-а несподівано пробив Чечер. Здавалося, що м’яч полетить значно вище воріт, але в останню мить сфера змінила траєкторію і опустилася просто на перекладину. Боровик зачаровано дивився на вибрики м’яча, але вчасно схаменувся – з другої спроби він таки ліквідував небезпеку. Але це були тільки грибочки.

Вже за кілька хвилин «Карпати» провели результативну атаку. Голи у схожому стилі «зелено-білі» забивають не вперше – згадайте перший м’яч в Маріуполі, у ворота «Іллічівця». Тоді Кузнецов з правого флангу навісив на дальню штангу, Зеньов скинув м’яча Голодюку, а той пробив головою у падінні – точно у нижній кут. Цього разу все було практично так само, тільки подавав Федецький, а на Голодюка скидував Кожанов. Дениса не прикрив Валєєв, якого вдало відволік Кузнецов. От і вся формула успіху. А Голодюку одного гола було замало. Найактивніший гравець матчу (сил-то у нього було більше, аніж в партнерів) міг оформити дубль. Він продерся по центру, змістився вправо і потужно пробив – перекладина!

Загалом же, до перерви «Карпати» повністю тримали під контролем хід гри, іноді давали супернику територію для атак. Очевидно, робили вони це свідомо, виманюючи криворіжців подалі від воріт. Таким чином після обрізок, яких було немало, та перехоплень, «Карпати» отримували улюблений простір. «Кривбас» намагався атакувати за рахунок флангових прострілів та навісів. Можливо, «червоні» побачили, що Авелар має проблеми з ногою, тому нагнітали ситуацію на лівому фланзі карпатівської оборони. А от у гості до Федецького криворіжці не ходили. У першому таймі, гравці Максимова не нанесли жодного удару у ствір воріт Тлумака. Був хороший шанс в Куценка – «Кривбас» заробив право на дуже небезпечний штрафний, буквально в сантиметрах від лінії штрафного. Хавбек пробив непогано: стінку він перекинув, але у ворота не влучив.

Не можете забити самі – то ми вам допоможемо, подумали «Карпати». Андрій Тлумак традиційно отримав передачу від захисників, але чи то партнери не відкрилися, чи то сам кіпер забарився з ударом, словом, вибив він м’яча точнісінько у ногу Мотузу. Поки м’яч котився у сторону воріт, на воротаря «Динамо» Бойка, якому зараз і так не солодко, мабуть, напала гикавка. Тлумаку пощастило більше, ніж Бойку чи Шусту, який кілька років тому на Меморіалі Валерія Лобановського, у складі молодіжної збірної, теж «забив гол у власні ворота». Тим не менше, фанати кіпера підтримали – відразу ж після того, як м’яч вийшов за межі поля, вони зарядили улюблену кричалку «Андрійко Тлумак».

Можливо, саме це дозволило Тлумаку врятувати команду в кількох епізодах у другому таймі. Мілошевіч довів, що він нічим не гірший за Тубіча – так само як Неманья, у матчі проти «Арсеналу», подарував м’яча Самодіну, Іван провалився у боротьбі з Іващенком. Нападник «Кривбасу» вигриз м’яча, але його удар з другої спроби парирував капітан «Карпат».

Його візаві також справлявся з дальніми ударами «Карпат» - оборона ж цьому не перешкоджала. Так само ніхто не завадив Худоб’яку завершити атаку, яку розпочав Голодюк. Олег красивим різаним ударом відправив м’яча у центр штрафного на Кузнецова. Сергію пробити не вдалося, але на добиванні першим виявився центральний хавбек «зелено-білих» - 2:0.

Інтригу в гру повернув Варанков. Тут варто сказати, що на другий тайм «Кривбас» вийшов з двома новими гравцями. Окрім білоруса, Максимов випустив Кавєріна, але у середині тайму змінив його на Даниловського. Тож тренер «Кривбасу» з однією заміною вгадав, з іншою ні. Варанков відгукнувся на зручну передачу від Костишина – залишилося просто розстріляти Тлумака. А почалося усе через незлагодженість дій лівого флангу оборони господарів.

«Кривбас» так відчайдушно намагався забити рятівний для себе гол, що забув про існування центру поля. В останні хвилини гравців у червоній формі там практично не було. «Карпати» отримали величезну територію для контратак, але жодної до логічного завершення не довели. Хоча могли. Зокрема, Кополовець вийшов сам на сам з Боровиком, але воротар на пару з захисником, завадили йому пробити. Не за правилами, - подумав арбітр Абдула і вказав на «точку». Правда, відразу ж своє рішення відмінив, оскільки побачив, що лайнсмен підняв прапорець. А офсайду-то не було…

Коли резервний арбітр підняв табличку з цифрою 4, глядачам на трибунах захотілося шоу. «Вибивай на кутовий» - кричали вони карпатівцям. Усім дуже хотілося побачити, як Боровик побіжить у штрафний «Карпат». Але «зелено-білі» не хотіли ані ризикувати, ані ділитися з «Кривбасом» очками. У завершальні хвилини вони надійно захищалися і не дали гостям жодного шансу на мир.

Ростислав Ящишин

ua-football.com