Його дружина Олена написала, що чоловік наполегливо прагнув на фронт: відмовивися від гарантованої законодавством броні, понад 10 разів проходив медкомісію. Навіть не маючи військового досвіду, вважав, що його місце саме там, де точаться бої.

Поки приймалось рішення, щодо його залучення до ЗСУ, волонтерив, був донором.

6 травня старший лейтенант Олег Павлик став на збройний захист своєї Батьківщини. Воював на Херсонському напрямку, звільняв правобережну Херсонщину. 

Від початку грудня Олег з побратимами був переведений на Донеччину, в район Бахмуту, де росіяни вже кілька місяців не полишають спроб взяти місто. Будучи командиром мінометного взводу, десятки разів виконував небезпечні бойові завдання.

30 грудня під час чергового бою Олег Павлик отримав несумісні з життям поранення.

Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам криворіжця. Вічна слава Герою!