Про це повідомляє виконком Криворізької міськради.

У петиції йде мова про вулицю Співдружності. Її авторка Катерина Станкевич наполягає в перейменуванні її на часть загиблого Героя.

"Майже 9 років Україна героїчно протистоїть російській агресії. За цей час кожен українець зрозумів, хто справжній ворог нашої держави. Нажаль, частина вулиць нашого міста мають назви, які пов’язані з радянським окупаційним минулим. Вулиця Співдружності є однією з них. Пропоную перейменувати вулицю на честь загиблого героя, який жив тут і віддав своє життя за мир на цій самій вулиці - Різниченко Олексія.

Нажаль, в нас немає точної причини, чому вулиця Співдружності називається саме так. Проте своєю назвою вона відсилає нас до Співдружності Незалежних Держав - міжнародної організації країн колишнього СРСР, державами-засновниками якої є країни-агресори (росія та білорусь). 19 березня 2014 року, після окупації Криму російськими військами, наша держава прийняла рішення про припинення головування в цій організації. Після всіх злочинів, які вчиняє росія на нашій території, не може бути навіть мови про продовження будь-якої “співдружності” з цією країною. Ми маємо зробити все можливе, щоб позбутися будь-яких відсилок до країни-агресора, та належно вшанувати пам’ять справжніх героїв нашої країни", - пише Катерина.

Різниченко Олексій (1994 - 2022) - народився у м. Кривий Ріг. Закінчив Криворізьку гімназію №91 екстерном та вступив до Харківського Національного Медичного Університету. Закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта. Після закінчення ВУЗу працював в Амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №7 сімейним лікарем, а пізніше - її завідувачем. Його пацієнтами було багато мешканців мікрорайону Східний, де і знаходиться амбулаторія. Лікар відвідував конференції, лекції та різноманітні Всеукраїнські та міжнародні заходи для підвищення кваліфікації. Ніколи і нікому не відмовляв в допомозі.

Окрім роботи, Олексій був активним громадським діячем з чіткою позицією. Приймав активну участь у житті міста та країни - забезпечуючи прозорість виборчих процесів, відвідував мітинги та урочистості, був учасником Революції гідності 2013-14 років.

З першого дня війни Олексій вступив до лав ЗСУ. Багато працював над навчанням бійців правилам надання медичної допомоги. Незабаром він отримав підвищення у званні до лейтинанта. Разом з родиної, збирали кошти для комплектування аптечок бійців його роти. Вже літом став начальним медичного пункту 66 Окремої механізованої бригади, яка активно працювала на передовій. За своїми посадовиди обов’язками не мав вивозити поранених, але не міг бути осторонь і допомагав своїм побратимам. 27 вересня, під час евакуації поранених з-під Лиману, Олексій загинув смертю героя.