Івана Кривоносова мобілизували до лав ЗСУ 28 лютого. З цього дня він встав на захист України і боронив її до моменту поранення 7 серпня. Травми виявились несумісними з життям.

Заступник начальника копрового цеху Вячеслав Абрамов розповідає: «Іван приєднався до нашого цеху кілька років тому, але, одразу влився у колектив. У нас робота нелегка, тому хороші працівники завжди цінні. Добрий був хлопець. Пам’ятаю, що він завжди просив відпустку у вересні, щоб мати змогу допомогти по господарству та на городі батькам у Луганській області. Іван з тих місць родом. Іван вже другий наш газорізальник, який загинув на війні. Дуже сумно втрачати наших хлопців. Вони завжди залишатимуться в нашій пам’яті».

Співчуття родині, колегам, побратимам Івана Кривоносова. Вічна слава Герою!