--.-° --% 0мм

Відправив "спочивати" ворожий гелікоптер: боєць з Кривого Рогу розповів про вдалий бій

12:31, 5 авг 2022 , ИА "Кривбасс On-Line" г.Кривой Рог

Військовослужбовець 17-ї окремої танкової бригади, мужній, вмотивований воїн, молодший сержант Юрій Галушка. На його рахунку один з перших ворожих гелікоптерів МІ-28, який за допомогою ПЗРК "Ігла" був відправлений вслід за російським кораблем. Саме цією історією, розповідаючи про перебіг тих подій, поділився Юрій.

-     Пане Юрій, де саме ви зустріли повномасштабний наступ ворога?

-    Стояли в районі селища Новотошківське, Луганської області. У складі піхотного підрозділу утримували визначені рубежі. Геть гаряче розпочалося з шістнадцятого лютого — безперервні артилерійські обстріли, постійні наступальні дії орків у складі танкових і механізованих підрозділів але ми трималися. Навіть скажу більше, що попалили їх добре - танки, броньовану, колісну техніку, живу силу, а також і їхню авіацію. З переносного зенітного ракетного комплексу “Ігла”, особисто спалив рашистський “аналогов нєт” гелікоптер МІ-28. Впевнений що приземлив би більше але одинадцятого квітня отримав поранення та контузію і мене було евакуйовано до шпиталю. Ось такий перебіг подій, війна....

-    Юрій, нищити русню у повітрі, це ваш професійний обов’язок, чи скажемо так, хобі?   
-   Я військовослужбовець одного із підрозділів, що боронить наше небо, тож це мій прямий обов’язок - знищення ворожої авіації. Але на війні щоб вижити і перемогти, ти повинен бути універсальним, тому відпрацьовував по оркам з усього, що було під рукою, автомат, кулемет, гранатомет і звісно, що завжди поруч ПЗРК.

-    Пане Юрій, поділіться тими подіями, своїм відчуттям після влучного пострілу?
-   Вдень, тридцять першого березня, ми вели оборонний бій і в ході бою коли стихла зброя, почули шум вертушок. В нашому напрямку летіло два гелікоптера, КА-52 і МІ-28. Це була моя партія, я взяв ПЗРК і почав готуватись, бо комплекс потребує  певного часу щоб зробити постріл. КА-52 відпрацював по нам первий, випустив дві ракети і пішов на розворот, а МІ-28 не встиг, бо був у мене на прицілі. Відстань була близько п’яти кілометрів, я зробив постріл і влучив, ракета відбила йому хвіст і він каменем впав на землю. Звісно були емоції, радість, посмішка, ми розуміли, що знищили ворога який ніс небезпеку не тільки нам піхотинцям, а навіть броньованій техніці, танкам. Жалкую, що не поцілив КА-52 поки він кружляв над містом падіння, друга ракета виявилася не БГ і я не зміг зробити постріл.
      
Юрій Галушка після шпиталю знову повернувся до свого підрозділу, де і на далі проходить військову службу, захищає Україну та наближає нашу перемогу, нагороджений Орденом За мужність lll ступеню.

 

КОММЕНТАРИИ — 0


Популярное

Топ обсуждаемых