Главою держави підписано указ, яким затверджено нову Національну стратегію у сфері прав людини. Документ враховує євроінтеграційний курс України. Відповідний указ №1038/2026 датований 12 жовтня, оприлюднено в четвер — про це повідомляється на сайті голови держави.

Згідно з документом, стратегія має забезпечити права й свободи кожної людини під юрисдикцією України — незалежно від громадянства, місця проживання чи інших ознак. Окремо визначено категорії, які через обставини можуть зазнавати підвищеного ризику порушення прав або додаткових перешкод у їх реалізації. До них, зокрема, належать діти, особи з інвалідністю, ветерани війни та члени їхніх сімей, родини загиблих ветеранів і Захисників та Захисниць України, постраждалі від збройної агресії РФ, внутрішньо переміщені особи, мешканці тимчасово окупованих територій, особи, позбавлені свободи внаслідок агресії РФ, зниклі безвісти за особливих обставин, корінні народи України, національні меншини (спільноти), а також ЛГБТІК+.

Зазначається, що затверджена стратегія узгоджується з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Її реалізація сприятиме виконанню зобов'язань у межах переговорів про вступ до Європейського Союзу. Ідеться, зокрема, про Дорожню карту з питань верховенства права, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 травня 2025 року №475-р, та проміжні ключові показники зі Спільної позиції ЄС від 12 червня 2026 року.

Метою стратегії визначено пріоритетність захисту прав і свобод людини як визначального принципу державної політики. Також ідеться про приведення українського законодавства у сфері прав людини у відповідність до міжнародних, зокрема європейських, стандартів. Окремо наголошується на підвищенні інституційної спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування — з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану й потреб відбудовного періоду.

Документ визначає три стратегічні цілі та показники їх досягнення. Серед них — кількість повідомлень до омбудсмена щодо дискримінації, частка кримінальних проваджень щодо правопорушень із мотивів нетерпимості, співвідношення наданої допомоги постраждалим від насильства до кількості поданих звернень. Також передбачено показники щодо осіб з інвалідністю, які отримали правову допомогу чи сприяння у працевлаштуванні, та тих, хто скористався механізмом компенсацій за пошкоджене або зруйноване під час війни майно. Окремо згадуються кількість держслужбовців, які пройшли підвищення кваліфікації, та кількість звернень за безоплатною правничою допомогою.

Реалізацію стратегії забезпечуватимуть органи виконавчої влади за участю інших державних органів та органів місцевого самоврядування. Фінансування здійснюватиметься з державного й місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством. Обсяг фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів визначатиметься щороку з урахуванням можливостей бюджетів.