За даними Мінагрополітики, які наводить Центр громадського моніторингу та контролю, обмолочено майже 63% площ під зерновими та зернобобовими. Середня врожайність становить 48,4 центнера з гектара. Загалом зібрано понад 35 млн тонн зернових і зернобобових культур та близько 11 млн тонн олійних.

Найбільші обсяги зернових отримали Одеська, Дніпропетровська та Миколаївська області. Збирання пшениці, ячменю, гороху й ріпаку вже завершено. Триває збір проса, гречки, кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків.

Водночас російські удари по чорноморських портах створюють додаткові ризики для збереження продукції та ускладнюють експорт. Про загрозу псування третини українського врожаю заявив міністр закордонних справ Німеччини під час конференції муніципальних партнерств у Берліні. За наведеною інформацією, через російські удари зерно затримується в українських портах. Затримки постачання можуть погіршити продовольчу ситуацію в нестабільних регіонах світу та спричинити нові потоки біженців.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, сухопутні маршрути дозволяють експортувати до 2,5 млн тонн на місяць — приблизно 45–50% необхідних обсягів. Водночас така логістика щонайменше на 50 доларів за тонну дорожча за перевезення через глибоководні порти.

Для збереження врожаю Україні потрібні додаткові потужності приблизно на 11 млн тонн зерна. Частково цю потребу планують покрити поліетиленовими рукавами. Міжнародні партнери підтвердили понад 15 млн доларів допомоги на їх закупівлю, а аграрії подали заявки на понад 13 тисяч рукавів.

Такі сховища можна розміщувати безпосередньо на майданчиках агровиробників. Розосереджене зберігання зменшує ризик одночасної втрати великих обсягів продукції внаслідок атак.

За попереднім прогнозом, загальний урожай зернових та олійних культур у 2026 році очікується на рівні 81–83 млн тонн. Можливості експорту впливатимуть і на наступну посівну кампанію: остаточні рішення щодо площ аграрії ухвалюватимуть ближче до лютого 2027 року.