Атопічний дерматит - хронічне алергічне неінфекційне захворювання. Останнім часом відзначається зростання захворюваності на нього. Пов'язано це із забрудненням навколишнього середовища, неправильним харчуванням, психоемоційними навантаженнями. Скорочення термінів грудного вигодовування, токсикоз і нераціональне харчування матері під час вагітності та вигодовування дитини підвищують ризик розвитку атопічного дерматиту. Провокують загострення захворювання бактеріальні, вірусні або грибкові інфекції, харчові, побутові та виробничі алергени, психоемоційні навантаження. Прояви атопічного дерматиту можуть спровокувати й несприятливі метеорологічні фактори: недостатнє освітлення, різкі перепади температури, вологості повітря тощо.

На жаль, періоди загострень неминучі, але можна подовжити періоди ремісії, тобто періоди без висипів.

Останнім часом поширення атопічного дерматиту серед членів однієї сім'ї стає все більш частим явищем.

Якщо в одного з батьків або найближчих родичів є атопічний дерматит, бронхіальна астма або алергічний риніт, то вірогідність розвитку у дитини атопічного дерматиту - 50%. Якщо атопічним дерматитом хворіють обоє батьків, то з імовірністю 80% хвороба передасться і їх дитині.

У 90% людей атопічний дерматит виявляють протягом перших п'яти років життя. У 60% захворювання починається на першому році.

З подорослішанням симптоми хвороби можуть слабшати або навіть зникати, але у багатьох людей прояви атопічного дерматиту зберігаються протягом усього життя. Крім того, розвиток атопічного дерматиту часто супроводжується виникненням алергії та (або) астми.

Чутливі ділянки шкіри: обличчя, шия, пахвові западини, ліктьові і підколінні ямки, пахова область найбільш схильні до прояву атопічного дерматиту.

Під час загострень атопічного дерматиту спостерігається ураження одних й тих самих ділянок тіла, однак у залежності від віку дитини місце проявів ознак хвороби може змінюватися.

Гостра стадія: Характерні червоні плями, вузлики, шкіра лущиться, свербить, виглядає припухлою. На шкірі трапляються ерозії (поверхневий дефект шкіри), мокріючі кірочки, можливе приєднання інфекції, тоді утворюються гнійники.

Хронічна стадія: Через постійне розчісування і розтирання характерні потовщення шкіри та посилення шкірного малюнка, хворобливі тріщини, особливо на долонях і підошвах. Гіперпігментація (більш темний колір шкіри) повік - результат розчісування очей.