Програмою передбачено виконання заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу та ліквідацію наслідків діяльності підприємств, ведення належного контролю за станом довкілля і спостереження за його зміною.

1. Джерела та обсяги фінансування Програми

Джерелами фінансування заходів Програми визначалися кошти фондів охорони навколишнього природного середовища (надалі – фонд охорони) усіх рівнів за рахунок надходження платежів від збору за забруднення навколишнього природного середовища й інші бюджетні кошти, в т.ч. з Державного бюджету за державними програмами та власні кошти підприємств.

Зазначені кошти за період 2000-2010 рр. направлялись на фінансування природоохоронних заходів за напрямами відповідно до завдань, передбачених
Програмою:

* атмосферне повітря – майже 471,0 млн. грн., за рахунок власних коштів підприємств;
* водне середовище – 384,0 млн. грн., з них за рахунок коштів державного бюджету – 56,9 млн. грн., обласного – 145,8 млн. грн., міського – 81,2 млн. грн., власних коштів підприємств – 100,1 млн. грн.;
* земля (ґрунти) і наземні екосистеми – 26,6 млн. грн., у т.ч. за рахунок коштів державного бюджету – 22,8 млн. грн., власних коштів підприємств – 3,8 млн. грн.;
* поводження з відходами та захист від забруднення довкілля промисловими та побутовими відходами – 1150,1 млн. грн., з них з державного бюджету – 3,0 млн. грн., обласного – 30,7 млн. грн., міського – 19,5 млн. грн., власних коштів підприємств – 1096,9 млн. грн.;
* рослинний і тваринний світ, збереження природно-заповідних об'єктів – 54,3 млн. грн., у т.ч. з обласного бюджету – 12,8 млн. грн., міського – 41,5 млн. грн.;
* геологічне середовище – 0,4 млн. грн. за рахунок коштів міського бюджету.
За іншими напрямками, серед яких - оснащення технікою, обладнанням по контролю за станом навколишнього природного середовища для природоохоронних служб міста, відселення мешканців із зон обвалень (здвигів) земної поверхні в місцях видобутку залізної руди підземним способом підприємствами, що реструктузовані – 19,6 млн. грн., у т.ч. з державного бюджету – 18,1 млн. грн., міського – 0,8 млн. грн., власних коштів підприємств – 0,7 млн. грн.

Всього за період дії Програми, починаючи з 2000 року, станом на 01.01.2011 на реалізацію заходів Програми було направлено 2106,0 млн. грн., з них:
* власних коштів підприємств – 1672,5 млн. грн.;
* бюджетних коштів – 433,5 млн. грн., у тому числі:
* з державного бюджету – 100,8 млн. грн., з них: кошти державного фонду охорони – 21,2 млн. грн., державного бюджету - за Державною програмою "Розвиток та реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення" – 4,0 млн. грн., кошти, передбачені на реструктуризацію підприємств з підземним способом видобутку залізної руди, що ліквідуються – 75,4 млн. грн. та на покращення якості питної води – 0,2 млн. грн.;
* з обласного бюджету – 189,3 млн. грн.;
* з міського бюджету – 143,4 млн. грн., з них: кошти фонду охорони – майже 109,7 млн. грн., загального фонду міського бюджету – 17,7 млн. грн., міського цільового фонду озеленення – майже 16,0 млн. грн.

Із загального обсягу коштів, спрямованих на реалізацію Програми, кошти міського бюджету становлять 6,8 відсотків. Залучено коштів бюджетів вищого рівня (державного, обласного) та власних коштів підприємств на рівні 13,8 та 79,4 відсотків відповідно.

Обсяги фінансування на реалізацію програмних заходів у окремих сферах галузі (атмосферне повітря; захист від забруднення довкілля промисловими та побутовими відходами; рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти) досягли передбаченого рівня фінансових ресурсів.

За іншими розділами Програми (водне середовище; ґрунт; геологічне середовище; інші заходи) на проведення природоохоронних заходів направлено 430,6 млн. грн., що у 3 рази менше, ніж передбачалося.

Причиною є, насамперед, незначні розміри коштів, які виділялися з державного бюджету в рамках еколого-економічного експерименту (законодавчими та нормативними актами передбачалось 100% повернення збору за забруднення навколишнього природного середовища, сплаченого підприємствами міста до державного фонду охорони). З 01.01.2006 еколого-економічний експеримент відмінено взагалі.

Негативно вплинула на обсяги фінансування природоохоронних заходів обмеженість фінансовими ресурсами міського фонду охорони, оскільки норматив відрахування від платежів збору за забруднення навколишнього природного середовища до цього фонду у різні роки становив то 10, то 20 відсотків. До державного фонду у цей же час надходило 30–65 відсотків.

На передбачені у Програмі заходи за рахунок коштів держаного бюджету на реструктуризацію підприємств підземного Кривбасу в сумі майже 467 млн. грн. виділено 17 відсотків, або 79,6 млн. грн.

У той же час на реалізацію програмних завдань та заходів за рахунок власних коштів підприємств гірничо-металургійного комплексу, обсяги яких передбачалися на рівні 818,4 млн. грн., фактично направлено 1672,5 млн. грн.

2. Атмосферне повітря

За період дії Програми підприємствами здійснювались реконструкція, будівництво аспіраційних та газоочисних установок.

На коксохімічному виробництві ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" виконано будівництво і монтаж скрубера №2 для уловлення сірководню з коксового газу І черги в цеху сіркоочищення зі щорічним зниженням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря понад 1,1 тис. тонн на рік.

На дробильній фабриці №1 ВАТ "Південний ГЗК" введено в експлуатацію центральну аспіраційну установку І-ІІ стадії дроблення, з екологічним ефектом понад 1,7 тис. тонн на рік.

З метою запобігання пилоутворенню на відвалах, хвостосховищах, шламонакопичувачах підприємствами здійснювалися: закріплення поверхонь речовинами, які затримують пил, зволоження "сухих" пляжів хвостосховищ, полив технологічних автодоріг, висаджується рослинність.

Підприємства при проведенні масових вибухів обов’язково здійснюють природоохоронні заходи, спрямовані на скорочення техногенного навантаження на довкілля та людину: використовують внутрішню і зовнішню гідрозабойку, застосовують безтротилові вибухові речовини та інше.

У 1999 році безтротилові вибухові речовини не використовувались, в 2005 році використання безтротилових вибухових речовин складало 20,5 %, у 2010 році – 99,6%.

В результаті виконання підприємствами повітро-охоронних заходів знижено обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на понад 61 тис. тонн.

За даними лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря в місті зменшилися у 2010 році у порівнянні з базовим 1999 роком середньорічні концентрації забруднюючих речовин по наступних інгредієнтах:
- двоокис сірки - на 48%;
- двоокис азоту - на 17%;
- сірководень - на 50%;
- аміак - на 57%.

3. Водне середовище

За період дії Програми введено в експлуатацію 27 водоохоронних об’єктів.

У результаті впровадження комплексу водоохоронних заходів:
* обсяг аварійних скидів неочищених каналізаційних стічних вод у водні об’єкти в 2010 році в порівнянні з 1999 роком скоротився на 576,8 тис.м3. Кількість забруднюючих речовин, що надійшли в річки Саксагань та Інгулець за цей же період зменшилася на 89,4 тис. тонн;
* вирішено проблему переповнення хвостосховища ВАТ “ПівнГЗК” госппобутовими стічними водами. Скид високомінералізованих стоків із хвостосховища не здійснюється;
* забезпечено належне відведення госппобутових стоків на очисні споруди і очищення їх до більшості нормативних показників.
ДПП “Кривбаспромводопостачання” для покращання якості питної води виконано заходи щодо реконструкції 47 фільтрів з заміною фільтруючого матеріалу та дренажних труб, освоєно 6,3 млн.грн.

Для запобігання забруднення підземних вод зворотними водами гірничорудних підприємств проводиться оцінка ефективності робіт діючих протифільтраційних і захисних споруд, на що було освоєно 34,9 млн.грн.

В рамках Програми виконуються роботи щодо захисту і ліквідації наслідків підтоплення територій міста та об'єктів соціального призначення, таких як швидкісний трамвай, яким щоденно користуються більше 100 тис. мешканців міста.

4. Ґрунт

За період дії Програми у сфері покращення стану земель відновлено порушених гірничими роботами 223,1 га земель. Проведено рекультивацію:
- 22,0 га території та шламосховища ЦЗФ шахти "Гігант";
- 11,9 га території, кар’єру, відвалів та зони зсуву земної поверхні на РУ ім. Кірова;
- 153,5 га відпрацьованих відвалів ВАТ "ПівдГЗК";
- 35,7 га відпрацьованих земель ш. "Центральна" ВАТ "ІнГЗК".

Джерело фінансування – Держбюджет України (22,8 млн. грн.) та власні кошти підприємств (3,8 млн. грн.).
5. Захист від забруднення довкілля промисловими
та побутовими відходами

У сфері поводження з промисловими відходами за рахунок коштів підприємств введено в дію установку з виробництва щебеню на ВАТ "ІнГЗК"; виконано реконструкцію об’єктів хвостового господарства і зворотного водопостачання на ВАТ "ПівдГЗК", ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ВАТ "ПівнГЗК", ВАТ "ІнГЗК"; нарощено екран греблі хвостосховища для підтримки потужності ВАТ "ЦГЗК". На ВАТ "ЦГЗК" впроваджено технологію виготовлення концентрату із шламів збагачення. Витрачено 1109,75 млн. грн.

У сфері поводження з побутовими відходами на проектування та будівництво полігонів ТПВ, придбання механізмів спецпризначення для санітарної очистки міста направлено 52,82 млн. грн. (кошти фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів).

Побудовано полігон для складування твердих побутових відходів Дзержинського та Довгинцівського районів в районі шахти "Валявко-Південна" з улаштуванням протифільтраційного екрана – обсягом складування в ущільненому стані: І черга – 225 тис.м3, ІІ черга – 440 тис.м3, розроблено проект будівництва полігону для складування твердих побутових відходів мешканців Тернівського району.

6. Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти

Заходи щодо утримання і догляду за зеленими насадженнями на об'єктах зеленого господарства міста проводились за рахунок коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища та міського цільового фонду озеленення. Загальна площа зелених насаджень міста, на якій здійснювався догляд становить 329 га. Тільки за останні 3 роки висаджено 4,6 тисяч дерев (без врахування дерев, висаджених підприємствами на територіях цих підприємств).
7. Інші заходи

Протягом 2004-2010 років на відселення мешканців із зон здвигів підприємств із видобутку руди підземним способом, які реструктуризовано (селище Карнаватка Центрально-Міського району), з державного бюджету України виділено 18,1 млн. грн. Через обмеженість фінансування за цей час закуплено 173 квартири при потребі - 389 квартир.

8. Екологічний ефект

Реалізація заходів Програми виходу з екологічної кризи міста Кривого Рогу дозволила стабілізувати, а по окремих показниках – покращити екологічну ситуацію в місті:

– знижено:
* викиди в атмосферне повітря міста на 61 тис. тонн;
* приземні концентрації забруднюючих речовин (SO2, NO2, фенол, аміак) на 1- 0,3 ГДК;

– якість води в річках Саксагань, Інгулець не погіршилась, забезпечено очищення госппобутових стоків з досягненням нормативних показників по більшості забруднюючих речовин;

– забезпечено:
* захист від підтоплення окремих об’єктів соціального призначення та житлових масивів;
* відведення шахтних вод;
* захист гірничих робіт в Криворізькому залізорудному басейні шляхом організації режиму гідрозахисту на гірничорудних підприємствах, що ліквідувалися;
* запобігання забрудненню оточуючого середовища побутовими відходами;

– відновлено більше 200 га земель, порушених гірничими роботами;

– упорядковано та реконструйовано мулові ділянки в межах робіт з реконструкції очисних споруд станцій аерації КП "Кривбасводоканал", що збільшило їх потужність і не потребує відведення додаткової землі під розміщення мулу;

– збагачено міські ландшафти зеленими насадженнями;

– виконано роботи з дослідження ділянок, що є найбільш небезпечними в плані негативних геологічних і гідрогеологічних процесів (селища Рахманівка, Руднічне, вулиці Кривбасівська, Беринга, Бакулєва, Єдності в Центрально-Міському районі міста);

– забезпечено утримання та збереження об’єктів природо-заповідного фонду.

За ініціативи науковців нашого міста, підтриманої міською радою, оголошено ще один об’єкт природно-заповідного фонду – ботанічну пам'ятку природи місцевого значення "Старовинна груша на Карнаватці".

9. Контроль за реалізацією Програми

Моніторинг навколишнього природного середовища здійснювався державними структурами, що мають відповідні повноваження.

Інформація щодо показників довкілля щоквартально узагальнювалась управлінням екології виконкому міськради та направлялась для аналізу та прийняття управлінських рішень Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області.

Оцінка стану ефективності реалізації Програми та підготовка звітів про результати її виконання протягом її дії здійснювалась управлінням екології виконкому міськради на підставі інформацій, отриманих від відповідальних за виконання заходів.

Звіти про хід виконання результативних показників з пояснювальними записками щоквартально направлялись до Дніпропетровської обласної державної адміністрації і її галузевих відділів.

Інформація про хід виконання Програми доводилась до відома мешканців міста, у тому числі через веб-сайт виконкому міськради.

Питання щодо реалізації заходів Програми розглядались на засіданнях президії Дніпропетровської обласної ради, Криворізької міської ради, робочої групи з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища у м. Кривий Ріг. Результати забезпечення виконання природоохоронних заходів Програми заслуховувались на засіданнях постійної комісії міської ради з питань екології, охорони здоров'я та соціального захисту населення та засіданнях виконкому міської ради.

Незважаючи на те, що внаслідок реалізації заходів програми вдалося досягти певних позитивних результатів в екологічній сфері, рівень техногенного навантаження на довкілля у місті залишається високим. Така екологічна ситуація не може задовольняти мешканців міста.

Для зміцнення позитивних результатів та розвитку тенденції щодо покращання стану довкілля і продовження вирішення актуальних питань у екологічній галузі розроблено довгострокову регіональну програму з вирішення екологічних проблем Криворізького залізорудного басейну та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2011–2022 роки.

Проект даної програми після проходження експертизи погоджено розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 30.12.2010 №Р-807/0/3-10 та передано на розгляд чергової сесії Дніпропетровської обласної ради.