Як говорить фотомайстер, на сьогодні  в Україні 17 національних парків, 21 заповідник та безліч чарівних куточків. Я приділив велику увагу малознайомим місцям, які виглядають просто - таки фантастично в різні пори року і різні години доби.

Інформацію про панорамність місцевості брати було нізвідки і це змушувало ризикувати, відправляючись за сотні і сотні кілометрів у той чи інший край.
Добрих чотири роки пішло у пана Василя на виконання понад 1000 панорам, з яких до проекту він включив 100 найкращих робіт. Подолано щонайменше 120 тисяч кілометрів.

На етапі втілення ідеї не вистачало ні знань, матеріально – технічних  можливостей. Після продажу батьківського будинку гроші знайшлися. Спочатку довелося все робити самому, потім на допомогу запросив дружину, яка напрочуд швидко опанувала ряд специфічних професій. Ось так з’явилися перші фото світлини, які вже відповідали його самовимогам.

Для реалізації свого задуму, каже фотомайстер застосовував комплект фотознімального обладнання вагою понад 20 кг. Фотозйомку проводив спеціальними камерами німецького та японського виробництва на позитивну фотоплівку, що і забезпечила високу якість зображення.

- Спостерігати за ним, - зауважив на відкритті виставки керівник «Кривбасфотоклубу» Андрій Самолов, - не менш цікаво, ніж  його роботи. Про це можна цілий фільм відзняти.

Друзі, колеги – фотографи, гості які прийшли на зустріч з Василем Гелевачуком, були просто вражені його панорамними пейзажами.

Вищим пілотажем творчості охарактеризувала виставку Ніна Борисівна Пісна, директор Криворiзького історико-краєзнавчого музею.

Відповідаючи на запитання журналістів, Василь Іванович, зокрема сказав, що фотопроект вважає найграндіознішим і найцікавішим, які започатковував у своїй багаторічній творчості. У ньому прагнув відобразити неповторну красу Криму, Прикарпаття, Поділля, Слобожанщини, Придніпров’я тощо.  

Тепер ознайомитися з проектом Василя Гелевачука можуть не тiльки криворорiжцi, але й мешканцi Днiпропетровська та областi, адже зараз выставка фотомайстра проходить в Днiпропетровському iсторичному музеї.

Влад Ольжин