- Артем Малошик, 14 років, Дніпропетровщина.

Під час російських обстрілів неодноразово допомагав гасити пожежі, рятував майно односельчан. Волонтер. Рятівник. Дорослий у серці.

- Ольга Лактіонова, 16 років, Херсонщина.

Кинулася на тонкий лід, щоб врятувати чотирьох дітей. У небезпеку потрапила й сама, але її вчинок дав шанс на життя. Врятовано дитину. Оля — символ самопожертви й сили.

- Дмитро Амальський, 16 років, Миколаївщина. Під час пожежі виніс із задимленого будинку молодшого брата. Без вагань ризикував собою, щоб зберегти життя рідній людині.

- Аріна Журба, 13 років, Суми.

Після вибуху дрона вона самотужки вибралася з-під завалів, допомогла батькові прийти до тями і намагалася врятувати брата. З пораненнями. Під уламками. Без дорослих.

- Ілля Завальний, 16 років, Житомирщина.

Його друг провалився під кригу. Поруч — жодного дорослого. Ілля не розгубився, заспокоїв товариша, організував допомогу, залишився поряд до останнього. Холод, страх — не перешкода, коли в тобі є мужність.

- Яна Степаненко, 13 років, Донеччина.

Втратила обидві ноги під час ворожого удару по вокзалу в Краматорську. Сьогодні — бігає марафони, щоб допомогти пораненим військовим. Її історія — про силу духу, яка перемагає біль.

- Дарина Звіряка, 10 років, Одеса.

Серед ночі відчула небезпеку й розбудила маму. За мить був вибух. Навколо скло, руїни — її пильність врятувала родину.

«Ці діти зробили те, на що не завжди здатні дорослі. Коли дивився нашим героям в очі, я бачив справжніх лідерів, сильніших за обставини. Вони — діти нового покоління. Зі світлими серцями, залізною волею і готовністю бути поруч у найтемніші моменти. Відвага наших юних героїв — це дзеркало майбутнього, яке ми будуємо разом. Майбутнього, де сильні ті, хто має серце», - зазначив Ігор Кліменко.