Про це йдеться на офіційному сайті навчального закладу.

Під звуки пісні «Пливе кача», яка стала символом скорботи за загиблими героями, зібралися колектив закладу, здобувачі освіти та родичі загиблих Героїв, щоб вшанувати світлу пам’ять Володимира Данилюка, Віталія Власова, Дмитра Поленка та Андрія Аніцоя. Ці хлопці були різного віку та життєвого досвіду, але їх об'єднувала любов до рідної землі та готовність захищати її до останнього подиху.

Чотири меморіальні дошки, встановлені у навчальному закладі, щодня нагадуватимуть нинішнім та майбутнім поколінням про мужність і самопожертву тих, хто навчався у стінах центру. Вони стали не лише символом скорботи, а й джерелом натхнення, що вчить боротися за справедливість та незалежність.

• Володимир Данилюк, випускник 1992 року, став військовослужбовцем і загинув у боях за Донецьку область. Його жертовність стала прикладом відваги, а його життя – втіленням людяності.
• Віталій Власов, молодий електрогазозварювальник, учасник боїв за Харківщину та Київщину, загинув, відстоюючи незалежність України у складі бригади «Холодний Яр».
• Дмитро Поленок, відданий батько й професіонал, який виконував бойові завдання на Сході України, загинув поблизу Бахмута у квітні 2022 року.
• Андрій Аніцой, старший сержант тероборони, у віці 55 років поклав життя у боях за Донеччину, захищаючи мирне небо над Україною.

«Ми завжди пам’ятатимемо наших героїв, їхні обличчя, їхні долі. Вони захищали нас, нашу свободу та майбутнє нашої держави. Вічна слава їм і вічна пам’ять!» – зазначив директор КЦПОММ Григорій Горб.

Під час заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих. Присутні покладали квіти, віддаючи шану тим, хто більше ніколи не повернеться додому.

Особливо зворушливим моментом стала прониклива пісня у виконанні вихованки музичної школи №4 Елли Кривченко. Її спів торкнувся сердець кожного з присутніх, ставши музичною даниною героям, які віддали найдорожче – своє життя. Цей емоційний виступ заповнив атмосферу заходу теплом пам’яті та глибокої вдячності.

Цей день ще раз довів, що герої живуть доти, доки про них пам’ятають. Пам’ять про наших випускників назавжди залишиться у серцях кожного з нас.