Зараз багато шкіл отримали статус ліцеїв без належної підготовки, деякі просто змінили вивіску, інші — щоб зберегти початкові класи або уникнути конфліктів із батьками й учителями через реорганізацію. Наприклад, у прикордонному селі на Сумщині школа з менш ніж сотнею учнів стала ліцеєм, попри відсутність необхідних умов, пише Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки.

Для певних сільських і гірських громад, де відокремити старшу школу важко через відстань та складнощі з транспортом, будуть зроблені винятки. Водночас деякі громади, такі як Чернігів чи Славута, вже успішно реформували свої шкільні мережі, створивши справжні академічні ліцеї з чітким розподілом ролей.

Відповідно до нових вимог Міністерства освіти і науки, з 1 вересня 2025 року академічний ліцей повинен:

• функціонувати окремо від початкової та базової школи;
• мати щонайменше чотири класи на паралелі, забезпечуючи до 100 учнів у кожній з них;
• пропонувати три спеціалізовані профілі (мовно-літературний, соціально-гуманітарний або STEAM).

У нинішньому навчальному році ліцеї повинні проаналізувати свою готовність до цих вимог і розпочати комунікацію з батьками про можливі зміни. Наприклад, певні школи можуть втратити статус ліцею, перетворившись на початкові чи гімназії, з навчанням лише до 9 класу. Це може викликати додаткові непорозуміння між батьками, вчителями та громадою.

Реформа прагне адаптувати українську освіту до європейських стандартів, де старші класи працюють окремо, даючи учням можливість обирати предмети для поглибленого вивчення.