До повномасштабного вторгнення Михайло працював на АМКР. Був слюсарем-ремонтником насосного устаткування. Колеги говорять, що був надзвичайно кмітливий і вправний: за кілька місяців опановував ті навички, на які у інших йшли роки.

Ставши у стрій в лавах славетної 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", Михайло завзято почав опановувати військові професії. Був артилеристом, потім розвідником, вмів відпрацьовувати по цілях, як снайпер. Воював на Сумщині, Харківщині, Донеччині.

Він мав поранення, однак замість відновлення повернувся на передову. 26 серпня він знову був важко поранений, його вдалось вивезти, доправити до шпиталю. Лікарі боролись, але... 1 вересня Михайла Баклагіна не стало. Він кілька днів нне дожив до 23-річчя.

У Михайла залишились батьки, дві сестри, брат, який теж на фронті. Щирі співчуття рідним і близьким Михайла. Вічна слава Герою!