Близько 6 млн українців досі перебувають за кордоном через російське вторгнення. Залишитись там назовсім можуть від 1,3 млн до 3,3 млн залежно від оптимістичного чи песимістичного сценарію. Про це йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС), яке ґрунтується на даних двох хвиль соціологічних опитувань, проведених дослідницькою агенцією Info Sapiens у листопаді–грудні 2022 та квітні–травні 2023 року.

Неповернення українців суттєво впливатиме на українську економіку, яка може втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП щорічно, зазначають автори звіту. Більшість вимушених переселенців знайшли місце у Польщі та Німеччині. Крім Європи, велику кішлькість українців прийняли США та Канада. Також відомо про понад 1 млн українців які виїхали або примусово були вивезені до російської федерації.

Поїхали з України здебільшого жінки у віці 35–49 років та діти. 

Крім цього, ЦЕС провів кластерний аналіз українських біженців і розподілив їх за чотирма категоріями. 

Класичні біженці (25% із загальної кількості) – здебільшого жінки середнього віку, більшість із дітьми. Найбільш схильні перебувати в Польщі та Чехії, у великих містах. Люди з цієї групи частіше за інших обирали країну перебування через її географічну близькість до України. Ці люди не дуже адаптовані до життя за кордоном, гірше знають мову країни перебування та рідше мають друзів серед місцевого населення. 

Квазітрудові мігранти (29%) – найбільш адаптовані до життя за кордоном, раніше більшість із них бувала за межами України. Порівняно з іншими групами, люди в цій групі частіше знають мову країни перебування на високому рівні. Також вони найбільше схильні працювати за кордоном, найбільше задоволені перебуванням за кордоном та державними послугами, мають там найменше проблем, найбільш позитивно оцінюють ставлення місцевих до українців. 

Професіонали (29%) – більш схильні працювати за своєю або суміжною спеціальністю. Люди з цієї групи мають відносно комфортні умови життя у країні перебування: вони отримували більше допомоги, ніж інші групи. Країну перебування обрали через наявність там друзів, знання мови чи хороше ставлення до українців. 

Люди із зони бойових дій (16%) – ці біженці не адаптовані до життя за кордоном, але найбільше готові робити кроки для адаптації за кордоном, бо менш визначені щодо повернення до України. Ці люди зазнали найбільше втрат від війни. Найбільш схильні проживати в маленьких містах. До війни більшість із них працювала, найбільше готові робити кроки для пошуку роботи за кордоном. 

14% біженців планували повернутися упродовж трьох місяців, 6% – не планують повертатись. Серед останніх здебільшого жителі Сходу, що найбільше постраждали від війни. 

У порівнянні з листопадом 2022-го у травні 2023 року настрої деяких українських біженців змінилися: 8% більше схиляються до думки не повертатися, 24% схиляються до думки повернутися, але пізніше, ніж планували раніше, 5% планують повертатися раніше, ніж планували, а 3% планують повернутися, хоча раніше відповідали протилежне. Не змінили свої плани 59% українських респондентів.

Джерело: Форбс