До війни чоловік працював на гірничих підприємствах Кривого Рогу, а у травні став до лав Збройних Сил. Останній свій бій зустрів у Кремінському районі на Луганщині. Про загибель свого працівника повідомила пресслужба «КЗРК».

Олег Андрощук з юних років пов’язав своє життя із залізницею. Одразу після закінчення професійно-технічного училища №46 чоловік влаштувався слюсарем із ремонту рухомого складу на тодішній Ново-Криворізький ГЗК. Пізніше працював на залізницях різних промислових підприємствах міста, таких як «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Кривбасшахтопроходка».

Останнім місцем роботи Олега стало Управління залізничного транспорту «Криворізького залізорудного комбінату», на якому він трудився складачем поїздів. Колектив запам’ятав свого колегу працьовитим, відповідальним та сумлінним чоловіком, який завдяки своїй своїй праці та людяності користувався у них заслуженою повагою.

27 травня Олега мобілізували до складу Збройних Сил. На службу воїн заступив повен рішучості захистити від ворога свою люблячу родину та допомогти Батьківщині жити у мирі та злагоді. Під час служби відважно виконував складні бойові завдання. Одне із них стало для криворіжця останнім. Стримуючи ворога на Луганщині, неподалік від селища Червонопопівка, що у Кремінському районі чоловік отримав важке поранення, несумісне із життям. 20 лютого серце 51-річного Олега зупинилося.

Окупанти залишили без люблячого батька доньку, без коханого чоловіка – дружину, без хорошого друга та старанного колеги – близьких і знайомих захисника.

Глибокі співчуття рідним та близьким загиблого. Вічна слава Герою.