Городские власти объявили сегодня День скорби в связи с гибелью нескольких криворожских солдат. В исполкоме сообщили, что 11-го сентября почтят память снайпера 40-го батальона территориальной обороны Александра Гажура и наводчика-пулеметчика 40-го батальона - Александра Семенищенкова, а также других военнослужащих, которые погибли в зоне АТО. 

В этот день ограничены развлекательные и концертные мероприятия, а также внесены изменения в программы теле- и радиопередач.

P.S. В редакцию ИА «Кривбасс On-Line» пришло письмо от нашей читательницы Сюзанны Мельник, которая написала стихотворение, посвященное павшим героям. В день траура мы решили его опубликовать…


Вірш надії

Ранок. Тиша. Нова Україна. Прокидаюся, наче від сну.
Вже помітно, що наша країна, розквітає як в ранню весну.
Сонце, квіти, десь плаче дитина, все спокійно цвіте навкруги.
Лише серце болить… болить воно й нині, за загиблих Героїв війни.

Ти завдячуєш, наша країно, не політикам, а хлопцям з війни,
Що віддали душу і тіло, що навіки там полягли.
Тим Героям, що мужньо стояли, день у день під градом вогню.
Тим Героям, що захищали всю велику нашу сім’ю.

Кожна мати, дружина, дитина, не забуде тих страшних часів,
Коли чоловіка, батька та сина, розстріляли «свої» москалі.
Серце вірить, шепоче надія, що ніколи події тих днів,
Не повторяться в нашій країні, не зруйнують спокій та мир.

Мріють всі в перемогу та вірять, що події цієї війни,
Не забуде та клята людина, що наслала на нас москалів.
Не забуде і те, що в людині, все змінилось, з тих самих часів.
Що москаль не брат Україні, що тепер ми сильніше за всіх.

Кожен ранок, кожну хвилину, серце стогне з біллю за тих,
Хто боронить нашу країну, захищаючи тілом братів.
Вірим серцем, душею, надією – не даремно загинули Ви,
Наші сильні Герої країни, наші любі брати і сини.

Сюзанна Мельник