У день 70-ї річниці з дня початку Великої Вітчизняної війни в урочистому відкритті пам’ятного знака також взяли участь секретар Криворізької міської ради Сергій Маляренко, голова ради Криворізької міської організації ветеранів Микола Дабіжа, Архієпископ Криворізький та Нікопольський Єфрем, ветерани Великої Вітчизняної війни, родичів загиблих воїнів, громадськість.

«Шостий окремий штурмовий стрілецький батальйон, який звільняв у лютому 1944-го року Кривий Ріг, складався з 150-ти колишніх військовополонених і тих, хто вирвався з оточення. Їм довелося пройти перевірки НКВД, щоб повернути офіцерські звання та ціною власного життя довести вірність своїй країні», – сказав Олександр Вілкул та додав: «Їх імена ніколи не згадувалися серед героїв, бо це не дозволяла ідеологія того часу. Ці офіцери загинули і кров'ю змили слово «ганьба» зі своїх сімей. Їх імена тепер вперше з багатотисячної армії «штрафників» увічнені на пам'ятному знаку в Кривому Розі».

Офіцери батальйону в лютому 1944 року захищали від німецько-фашистських окупантів район Зеленого містечка, станцію Червону, Шевченківське селище, Нижню та Верхню Антонівку, село Мойсеєвка. Вони з боєм брали станцію Червону, виступили проти німецьких танків «Фердинанд» і «Тигр».  

Декілька років Криворізька міська організація ветеранів разом з активістами клубу «Пошук» збирали армійські відомості, встановлювали особи загиблих солдатів у битві за Кривий Ріг, зв'язувалися з їх рідними. Вони відшукали 11 родичів загиблих офіцерів, 5 з яких присутні на церемонії відкриття пам’ятника. Ідею його створення підтримав губернатор Олександр Вілкул. Пам’ятний знак висотою 6 метрів виготовлений з граніту. Це постамент з елементами п’ятикутної зірки та трьох колон, на яких прикріплені металеві фігури журавлів. На постаменті вигравірувані імена 150-ти загиблих воїнів батальйону.

«Я вдячна губернатору Олександру Вілкулу за те, що підтримав зведення цього пам’ятника, за встановлення історичної справедливості, за справжній патріотизм. Мій дід поклав своє життя заради Перемоги. Для нашої сім’ї і ще тисяч родин важливо, що правда відновлюється», – зазначила Ольга Пилипенко, онучка загиблого лейтенанта батальйону Андрія Пилипенка.

Довідково:

Окремі штурмові стрілецькі батальйони як один із різновидів штрафних підрозділів з’явилися в Червоній Армії 1943 року. Зокрема, 1 серпня 1943 вийшов наказ наркома оборони СРСР Й. Сталіна № Орг/2/1348 «Про формування окремих штурмових стрілецьких батальйонів». У ньому пропонувалося: «З метою надання можливості командно-начальницькому складу, який перебував тривалий час на території, окупованій противником, і не брав участі в партизанських загонах, зі зброєю в руках довести свою відданість Батьківщині».

Зазначені штрафні підрозділи формувалися тільки з контингенту командно-начальницького складу, що містився в спеціальних таборах НКВС.

Штурмові батальйони призначалися для використання на найбільш активних і складних ділянках фронту. Термін перебування особового складу в окремих штурмових стрілецьких батальйонах було встановлено два місяці участі в боях, або до нагородження орденом за виявлену доблесть в бою, або до першого поранення, після чого особовий склад при наявності позитивних атестацій може бути призначений у польові війська на відповідні посади командно- начальницького складу.

Бойове застосування окремих штурмових батальйонів в принципі не відрізнялося від застосування штрафних батальйонів, хоча були й суттєві особливості. Так, на відміну від особового складу штрафбатів, ті, хто направлявся до штурмових батальйонів, не були засуджені й позбавлені офіцерських звань. Сім'ям особового складу, призначеного в окремі штурмові батальйони зі спецтаборів НКВС, були надані всі права та переваги, визначені законом для сімей начальницького складу РККА.

Після перебування в штурмовому батальйоні особовий склад повністю відновлювався в правах.

Шостий окремий штурмовий стрілецький батальйон входив до складу 48 гвардійської криворізької девізії генерала-лейтенанта Корчикова.