Восени 2024 року, за даними Rating Group і UNICEF, 27% українських дітей мали високий або підвищений рівень стресу. У жовтні 2025 ця частка зросла до 37%.

Найвищі показники зафіксовано серед дівчат віком 10-13 років – у 40% з них емоційне напруження посилилося. Експерти зазначають, що цей вік є одним із найвразливіших у період воєнних потрясінь, адже підлітки чітко усвідомлюють небезпеку, але ще не мають сформованих механізмів подолання стресу. Негативні емоції стають більш поширеними: у частини дітей зростає відчуття розчарування, тривожності та втоми.

Дослідження також показує чіткий зв’язок між емоційним станом дітей і дорослих. У кожній п’ятій сім’ї домінуючі відчуття батьків і дітей збігаються – найчастіше це хвилювання. Тривожність дорослих часто передається дитині, посилюючи її власний стрес.

Фахівці наголошують, що діти, які регулярно спілкуються з батьками про свої переживання, краще справляються з психологічним напруженням. Такі діти мають удвічі нижчий рівень стресу, ніж ті, хто не ділиться своїми емоціями. Велику роль відіграють і улюблені заняття: хобі, творчість, спорт
допомагають знижувати тривожність і відновлювати внутрішній баланс.

Найвищу стресостійкість демонструють діти, які мають активні інтереси поза гаджетами. Регулярні спортивні або спільні з батьками заняття стають найкращим способом зменшення напруги, тоді як надмірне перебування у телефоні чи за комп’ютером, навпаки, знижує здатність до адаптації.

Ментальне здоров’я дітей у воєнний час безпосередньо залежить від атмосфери в сім’ї, рівня тривожності батьків і доступу до стабільного безпечного простору.